Захисники Незалежності
Євген родом із Житомира. До повномасштабного вторгнення працював аналітиком ринку товарів: спокійна, розмірена робота, де все підпорядковано цифрам і логіці. У 2024 році чоловік отримав повістку й без вагань став до лав Збройних Сил України. Спершу потрапив на посаду санітара, згодом став бойовим медиком взводу. Каже, що шлях був непростий, але закономірний.
— Мене відправили на навчання, я опанував усі навички, успішно склав іспити. Тепер я бойовий медик взводу.
Під час служби Євген не раз бачив біль, страх і мужність воїнів 152 окремої єгерської бригади й не тільки. Та власним бойовим хрещенням це не називає.
— Я працював на лікувальному відділенні. Коли до нас привозили поранених, ми зупиняли кровотечі, якщо були переломи — іммобілізували пораненого, стабілізували стан і лікували. Це теж фронт, просто трохи інший: тут ведеться війна за життя. Кожна дія може або врятувати, або відібрати шанс.
Що цікаво, день Євгена починається не з кави, а з імпровізованих турніків. Він переконаний: фізична підготовка — не забаганка, а обов’язок кожного військовослужбовця.
— Щоб спина не «склалася» в болоті, треба тримати себе у формі й бути завжди готовим до непередбачуваних ситуацій.
Любов до спорту йому прищепила дружина, яка працює тренеркою. І це не просто слова — достатньо глянути на фото: міцний, усміхнений, з поглядом людини, яка тримає себе в формі й життя у власних руках.
Раніше подружжя мріяло про спільний бізнес — фітнес-клуб. Зараз їх об’єднує інше: війна й очікування на перемогу.
Віра Євгена в перемогу беззаперечна, а бачення майбутнього реалістичне:
— Бачу Україну через роки сильною, незалежною й достатньо мілітаризованою, щоб ніхто до нас не мав територіальних претензій і ніхто не прийшов війною знову.
Він не приховує, що має жорстке ставлення до ворога:
— Має бути достатня русофобія. Бо, на жаль, наша ще недостатня, — усміхається медик.
Попри суворість цих слів, у ньому відчувається глибока людяність. Поки доля береже від найважчих випадків, він тихо виконує свою роботу — рятує, стабілізує, лікує. І мріє про день, коли зможе зняти форму та повернутися до мирного життя:
— Після перемоги повернуся додому. Мене чекають на роботі. Знову працюватиму аналітиком. Але вже із досвідом, який змінює назавжди.
152 окрема єгерська бригада
Сухопутні війська ЗС України
